ІЗ ГЕНОКОДУ СІЧІ ВІДРОДИЛАСЬ…

 (Надії  Савченко  присвячується)

Таке  дівча  з  розумними  очима,
А  скільки  мужності,  відваги,  чистоти!
Взірець  достойний  для  доньки  і  сина,-
Все  лицемірство  закреслила  ти    !

Може,  заскоро  в  світі  цім  з"явилась
З  нескореним  вогнем  в  своїх  очах...
Із  генокоду  Січі  відродилась...
Тобі  б  з  коханим  тай  при  солов"ях...

Мабуть,  не  те  щось,  дівчино,  говорю,
Прости  нам  малодушність  нашу  всю,
Ти  правду  і  любов  не  продала  за  волю,-
Москаль  щасливий  чути  маячню  !

Здихає  темінь,  казиться,  вмирає,
Народ  терплячий,справді,-підожде,
Але  Надія  в  нього  не  вмирає.
Вона  у  світле  майбуття  веде!

Багато  на  вінок  той  знадобилось  терна.
Ростуть  красуні  в  Маминих    очах...
Не  будемо  співати  "  Ще  не  вмерла!"
Вона  веселкою  цвістиме  у  віках

Мабуть,  тобі  покладено  на  плечі,
Твої  дівочі,  сильні  до  знемог
Йти  проти  всіх  на  світі  сильних  течій,
Тобою  відкриває  очі  БОГ  !


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658206
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.04.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова