. . . такі незнайомі, такі далекі…

Твої  пальці  такі  незнайомі,
Твої  очі  такі  далекі.
І  я  зараз  у  мертвій  комі
Розмовляю  з  вождем  Ацтеків!
Не  дивися  на  мене,  чуєш,
Не  торкайся,  я  розчинилась.
Не  влюдському  житті,  сумбурі,
А  в  твоїх  венозних  пробілах.
Прохолодно  і  трохи  лячно,
Відчуття,  як  в  гнилої  дошки.
Покупатися  б  у  "Тескоко".
І  забутись  хоча  б  на  трошки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2016
автор: Кіра Рубінова