Пробач, мене тату…

Прости  мене,  я  не  встигла  попрощатись...

Я  так  тобі  багато,  хотіла  сказати...

Серце  ще  довго  не  могло  посміхатись...

Я  часто  приходжу,  до  тебе,  помовчати...

Ділюсь  з  тобою  радістю,  і  болем...

Тиші,  тихим  сумом,  до  мене  озиваєшся...

Не  треба  сумувати,  хороша  моя  доля...

Тільки  з  тобою  я,  не  встигла  попрощатися...

Шепіт  вітру  і  сльози  торкаються  душі...

Пробач,  мене  тату,  тебе  не  розуміла...

Я  часто  приходжу  до  тебе  в  цій  тиші...

Як  же  багато  слів,  сказати  я  тобі  хотіла...

Роки    пам"ять  світлу,  твою,  бережуть...

Я  питаю  в  життя,  як  би  ти  їх  прожив...

Я  образи  і  біль  вже  давно  відпустила...

І  хочу  тільки,  щоб  ти  мене  простив...

09.04.2016



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658361
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2016
автор: Квітка))