Стривай, не покидай мене, о, Жанна!
У моїм серці ти вже назавжди.
Можливо, ми зустрінемось, чекана,
У певний час, ти тільки вже не йди.
Юрба зірок над нами знов засяє,
Ми будем разом, разом, як тоді.
О Жанно! Чи зустрінемось? Хто знає?
Я бачу твої обриси в воді,
Моя уява знов тебе малює
У світлі і у синяві небес.
Залишити не зможу і сумую.
О! Жанно! Не забуду я тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2016
автор: Вогняна