Справжній українець, вкусивши сальце
За жодних обставин не втратить лице
він не є раб, він вітер вільний!
Не боїться ні влади ні божевільні!
Близький оступивсь? - його це пече!
не лишить в біді - підставить плече.
Його вдача щира і серце гаряче
За новий день Богові він завжди вдячний
Цей українець плює на свій страх:
Він на барикадах а не в кущах.
Сталева душа і вогонь у очах
З ордою на шаблях, або на мечах
Він захищає свою територію:
Мову, культуру, свободу, історію
Запалює світло у повній пітьмі
І цей Українець живе у тобі.
Памятає коріння й родинне тепло
В нього паска на Пасху. Кутя - на Різдво
На Покрову - молитва. На Трійцю - гаївка.
Андрія - гадання. Маланки - щедрівка.
Цей українець свої має свята:
Коли святкувати, коли працювати
На День Незалежності він в вишиванці
на перше травня - з картоплею вранці.
Я в себе. Я вдома. Одне ясно знаю
Що моя хата з найкращого краю!
Де дух волі в серце надію вселяє
Де плавиться сталь й де трембіта лунає.
Доля мені дарувала гостинець.
Дякую Господи.
Твій українець)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658484
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.04.2016
автор: Пульс