Шановні друзі і трішки вороги:
Живу в селі занедбанім, глухому
Полтавському степовому,
Хоча вважаю – і від Древніх Афін
У 21 сторіччі отут жити краще:
Цивілізація технічно нас оснастила,
Але споріднених сердець
Замало… І ось у вирій – Інтернет
В самій Полтаві я проникнув,
Племінниковими пальцями у всесвіт крикнув
За Надю Савченко, за Україну –
І щоб діагноз Путіну – скотині
Найточніш поставити…
У справедливе русло обставини направити…
Але – шановні друзі і трішки вороги –
Зреагувати вчасно на ваші "пироги"
Не в змозі – вибачайте,
Із інтернету уже те качайте,
Що мій племінник добрий розмістив
І лише згодом селянського поета сповістив.
Ось резюме: хто володіє Інтернетом –
Той не пише щиро – глибочезні вірші,
А хто занурюється у світу драматичність –
Безсилий кнопки натискати пластиково-хитрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658587
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.04.2016
автор: Парадокс