Україно, Україно!
Бідна моя ненько.
Хотів тебе захищати,
Та болить серденько.
На Схід поїхали хлопці,
Зброю в руках мають,
Нові, славні запорожці
Тебе оберігають.
Сеператисти наступали
І хлопців наших повбивали,
Безліч у полон їх взяли
І закатували...
Душі наших козаченьків
Уже відлітають,
Із небес за твою долю
Вони вболівають.
Колись тебе наші хлопці
Завжди захищали,
Тепер Ангели-Охоронці
Вони для тебе стали.
Нехай тіла їхні мирно
В землі спочивають,
Їхні душі благородні
По небу літають.
Москалі собі гадають,
Що нашу землю відбирають
Ще настануть часи кращі
І їх повбивають
Нехай потім їхні душі
У пеклі сконають,
Бо за всі гріхи свої
Відповісти мають
В когось чоловіка вбили,
В когось батька, сина,
Нареченого нема вже
І плаче дівчина.
Вони тебе, Україно,
Завжди катували,
Усі твої сини й дочки
У ярмі стогнали!
Ще настануть часи кращі,
Станем всі до бою,
Україну захищати
Будем ми з тобою!
Відвоюєм Україну
Збережем їй волю,
Ясне сонце, мирне небо
Над нашою головою!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2016
автор: Кароліна Дар