Я стерти тебе хочу, як гумка олівець,
і текст так легко
зникає з білого паперу,
як наче й не було.
Я стру тебе, як один клац з касети
стирає стару пісню,
приємну, милозвучну, ностальгійну,
але прийшов їй час піти.
З твого/мого життя
стираннями повільними,
зачистками, очистками, катарсисом.
Через страждання.
Мить, ще, потерпи.
Як там кажуть -найтемніша ніч перед світанком,
яких не було в нас, не було ж відчуття з тобою часу.
Ось так і зараз, не хочу мати відчуття
ні часу, ні тебе.
Забудь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2016
автор: mari_dream