Де мокрі пальчики помацали каміння,-
вродилося казкове полотно…
Хотів впіймати Місяця, у сутінне вікно
гукав до нього
і цілунки бавні слав у піднебіння.
ще...
Долонька мокра гладень каменю
поляпала… І стало -
дивоглядне полотно…
…Лллясь! Бризок хаос! …й за піщане дно,
(вловити Місяця руками)
хапався…
…у канарковій піжамі заліз на сутінне вікно,
знов Місяця гукав –
на сон прощався
й невлучно поцілунки йОму слав …
Варіант 2...Не переклад. Мене зносить, бачу таку картинку, нічого не можу вдіяти. Ліричніше нічого не бачила у житті, як твори пані Вікторії. Підручник із лагідності: https://sites.google.com/site/victoriaroshe/synu/-15-ladoskoj-mokroj
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2016
автор: Еkатерина