«Соромся бути бідним в країні,
у якої є дорога. Соромся бути
багатим і знатним в країні,
яка не має дороги.»
Конфуцій
1
Щоб народ на пост обрав
Дивився в очі й обіцяв:
«Деолігархізація, деофшоризація,
демонополізація, декриміналізація,
декорупціонування і дерегуляція;
права людини, демократизація.
Рівність усіх перед законом!» -
Програма йшла під чесне слово.
2
Час пройшов, народ волає
Де ці «Де» і з ким гуляють…
Раптом світ, як грім, гримить,
«Панамагейт» на всіх іскрить:
В кого хто і скільки вкрав
Та й тут в офшорі заховав,
Хто згвалтував свою країну
А сам пішов в чужі закони.
3
Ну й «компашечка» зібралась -
Сатана, знать, постарався:
Страшнії наслідки роботи,
Тут сволота на сволоті,
В повнім світовім загалі
Вся палітра криміналу,
Морди підлі, наглі, ситі -
Вбивці, шахраї, бандити…
4
Історія навчає й не научить –
Не вір тому, хто баламутить.
«Бувших» ніколи не буває -
В них підлий досвід воскресає.
Нещастя і ганьбу приводить
Популіст, що верховодить.
Граблі одні, і ми це знаєм
Та знов безглуздо наступаєм…
5
Публічність на постах державних -
Таємне завжди стане явним.
Скільки б ниточка не вилась
Все ж на кінчику спинилась.
Де світ з брехнею тобі брат
Пройдеш, не вернешся назад.
Одне всьому цьому єднання –
Невідворотність покарання!
10.04. 2014р., Київ
*Фото з інтернет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658850
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2016
автор: БГІ