Куди так стрімко поспішає час?
Любимі речі стали всі поношені,
Поволі тане, життєвих сил запас,
І ноги мої ходять як підкошені.
Він непомітно викрадає вроду,
Не мов би злодій дорогу прикрасу,
Суглоби часто крутить на погоду,
Лишень кохання не бояться часу.
Коли я зустрічаюся з тобою,
Навколо знов стає рожевий світ,
Час ніби завмирає на ді мною,
Бо ти любов моїх юнацьких літ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2016
автор: Avtoritet