Ту зірку всі звали Полинню. Насправді була,
чи виднілася тінню? Можливо, із неба упала
і тут на землі догорала?
Якби їй любові ми більш дарували,ще б
довго світила. Ми цього не знали.
Як стала від болю ясніше горіти, то жарко нам
стало. Довелось загасити.
Отак у житті воно й справді буває. Хтось
світить яскраво, а хтось - догорає. Як сили
не стане для інших світити, то ще й допоможем
те світло гасити! А зникне та зірка, була - і нема...
То скажем:
- Шкода, бо ж ясною була. Могла б нам ще довго
та зірка світити.
Коли ж навчимося насправді любити?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659136
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2016
автор: Надія Башинська