Ось так собі іде;
немов журлива птаха,
його ніхто й не жде - він хлопець-сіромаха.
А вітер все гуде, ступа лиха година,
а хлопець йде і йде..
Де ж його батьківщина?
Кругом одні сади -
туманом оповиті,
там, де були шляхи,
тепер лиш чорні квіти..
там де була гора -
тепер холодна балка,
а хата де стара -
тепер попільна валка..
І плакать хлопець став,
і та лиха година,
пропав мій рідний дім,
пропала й батьківщина..
08.07.2015
21:34
дорога на Іркліївку..©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2016
автор: Пан-Отаман Зелена Діброва