Я залишу поезію навіки
У цьому світі,чистім без прикрас
Наначе хворим всім цілющі ліки
Як я вже говорив:це лиш для вас
Я світом ще не визнаний поет
І не для всіх я прикладом годжуся
Але для когось світлий силует
Ось цим я браття від душі горджуся
На лист помалу капає чорнило
Розмитим почерком розписую себе
І з кожним словом серце прихопило
Чіпає кожним приступом тебе
Не знають ні газети,ні журнали
Скільки уламків щастя я віддав
Я не відомиий_це вірші сказали
Яким я шляхом стежку обирав
Не легко написати все що хочу
Та завжди пишу правду на листок
Я наконечник творчості заточу
Для тих хто це читає,роблю крок
Я сам себе ще повністю не знаю
Чи варто пізнавати до кінця?
Звичайно варто...правду відкопаю
Та чи сподобається правда мені ця...
Мені не треба слави і пошани
Одне лиш прошу я щодня в Отця
Щоб кожної хвилини кроком з нами
Вела дорога світла без кінця
Закінчу словом тим що починав
Не просто вірші пишуться повірте
Віршем я свою творчість не ламав
А ви себе оцим вірше зігрійте...
А на листі лиш пляма від сльози
Та ця сльоза початок з серця брала
Сльози ця крапля чиста,без грози
Всі згустки хмар душею заховала....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659183
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 12.04.2016
автор: Світлоокий