Прокидайся бо світ не чекає
Прокидайся, будь і далі так само невинний
Розпусти свої крила, дай ще ковток свободи
Ти не святий, тай таких не буває
Червонію, і в осад тихенько з надривом
Очі ледве встигаю закрити, і далі боротись
Підіймайся у спільній молитві
Ми з тобою ще ті атеїсти, але кожен ламається
І в моментах відчаю, падає в віру
Ти не з тих, кого можна безкарно любити
Я не з тих, хто безслідно у протір зникали б так
Крила спраглі летіти, в непізнану сірість
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2016
автор: Марамі