Ревнощі

Вже  вечір  втопився  у  ночі,
Серпатий  в  вікно  загляда,
Вона  не  заплющує  очі,  -
Його  все  жона  вигляда.

І  темінь  підступна  у  серці,
Гнітючі  її  думки
Малюють  сюжети  відверті,
Де  з  іншою  він    -  "голубки".

І  мозку  сягають  го́лки,
А  зорі  сміються:  "Чекай!",
Ділить  життя  на  дольки.
"Гляди,  твій  іде,  зустрічай!"

Стоїть  у  порозі,  сміється:
"Затриматись  довелось",
Полегшено  їй  зітхнеться:
"Тьфу-тьфу,  аби  не  збулось!"

ДЯКУЮ  ЗА  КОРЕКЦІЮ  ВІРША  КОЛЕЗІ  ЖАННІ  ЧОРНОБРОВІЙ

           06.04.2016
           
           Крижановська  (Маярчак)  Світлана  Петрівна,
           м.  Хмельницький

     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2016
автор: Світлана Крижановська