Кум Іван і кум Микола поночі додому йшли,
Бо засиділись в пив-барі, спілкувались і пили.
У глухому перевулку, де ні світла, ні людей,
Оточили іх бандити із вимогами грошей.
Кум Іван не розгубився: Почекайте, каже, мить.
Щось Миколі тиче в руки і так гучно шепотить:
- Ось, Миколо, двісті гривень, що тобі заборгував.
Пам'ятаєш, рік по тому, я у тебе позичав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659278
Рубрика: Гумореска
дата надходження 13.04.2016
автор: Любов Вакуленко