Істина проста

Коли    чоло    цвіте    вже    сивиною
І    діти    стали    на    своє    крило,
Повіє    в    душу    знов,    немов    весною,
Бо    ж    змарнувать    життя    не    довелось.

І    в    цьому,    мабуть,    сутність    є      людини:
Пізнати    радість    у    житті    і    страх    –
Життя    людське    одне    лише    –    єдине,
І    істина    його    одна    –    проста:

Літа    зібравши    в    сніп    один    –    великий,
Щасливі    миті    до    дрібниць    згадай,
Щоб    не    лишилось    місця    там    для    лиха,
Науку    цю    і    дітям    передай.

І    буде    рід    стояти    твій    твердіше,
Онуки    шануватимуть    твій    слід,
І    сонечко    світитиме    ясніше,
І    правнуки    радітимуть    весні.
7.01.2015.  

Ганна    Верес    (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659317
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)