Так духмяно серце знов бентежать!
Коли мрію ніжності й любові,
З квітами ділюся у розмові:
Про печаль, про сум і про натхнення…
Тільки з ними маю одкровення!
Коли хочу пристрасті в любові,
То дивлюсь на квіти чорноброві!
В них стійкі голівоньки багряні,
Мов у сонця промінь на світанні!
А чарівні квіти край садів,
Перегукуються з квітами лісів…
Так духмяно серце знов бентежать,
А самі нікому не належать…
Килим із коханих квітів розмаїття
Розстелив чаклун нам серед літа!
Пестять, ніжно тіло обіймають…
Про любов п’янку мені співають!
05. 04. 2016 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2016
автор: Наталі Калиновська