О ненько моя, рідна Україна

О  ненько  моя,  рідна  Україна
Чи  пам'ятаєш  ти  дідів  своїх?
Тих  навіжених,  але  добрих  люде,
Що  боронили,  все  тебе  самі.

Згадай,  як  жить,  чи  як  же  ти  кохала
Бо  йде  війна  і  йде  вона  -  щодня.
І  сил  нема  тобі,  щоб  так  страждати
Згадай,  згадай  все  те...  сама.

Отих  людей,  що  ти  колись  кохала,
Чи  може  тих  кого  ти  убивала.
Згадай  усе.  І  страх,  і  помсту  й  сум.
Осе  оте,  що  хочеш  так  забути.

Згадай,  згадай,  там  пам'ятай
І  помилок  -  неповторяй,  і  неховайся  ти!
Ти  гордо  встань  і  всім  скажи  -  я  тут!
І  хай  мовчать  і  сціплять  зуби,  бо  ти  ще  є!

Небійся,  ми  з  тобою,  нене!
І  як  завжи  встаємо  в  бій  по  першим  півням
І  йдем  вперед,  бо  ти  ще  є!
Ти  знай  про  це,  й  живи!

Небійсь,  згадай,  повір...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659429
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.04.2016
автор: pes7