Втонути в ніжності твоїй!
Згубитись в шалі поцілунків...
Не треба більших ще трафунків
від долі. Тільки візерунків
неспішних пальців на своїй
щоці.
В руці
твою долоню відчувати.
Присутністю впиватись спрагло.
Розлукою вмирати нагло!
Бо все, до чого серце прагло -
тебе в любові пестувати
мрійно.
Вільно
літай світами, мов той вітер.
Щоб не спіткало - холод, грози -
усе мої впитають сльози.
Втопи життя в коханні прозу!
В душі ж цвіте для тебе літо...
Бери
Дари!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2016
автор: Мар’я Гафінець