Чути подихи вітру крізь відкриту фіранку,
Заливаються сонцем росинки в траві.
Промінцями-мережками замережився ранок,
Пелюстками тендітними розпускається щастя в душі.
Заховатись подалі від машин і брудних тротуарів,
Загубитися тінню між юрбами людей і слів,
Прогулятися в тиші із самотністю разом,на пару,
Не чекати на тих,хто не зміг доторкнутись до мрій.
На столі залишилась недопитою кава
І застиг олівець,розучився писати вірші.
Де раніше натхнення так впевнено й легко ступало,
Залишились тепер несказанні слова та рядки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2016
автор: Анюта Славская