Не кряч же, вороне, не кряч мій чорнокрилий,
я не віддам тобі ніколи й миті тінь,
ні пороху думок, ані хреста зі спини,
вертайся, чорнокнижнику, у світ холодний твій...
А я...
Я тільки біле серцем всім люблю!
Парад весни й січневі снігопади,
і білих аркушів космічний сонцекрад,
та Таїнств сім небесної мансарди...
Я тільки біле серцем всім люблю!
Двобій невидимий - присутність невмолима.
Вертайся, темночолий мій, назад.
Я - в світ ідей, молитвою всесила!
13.04.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659612
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2016
автор: Іванюк Ірина