Яскраве сонце і зелені береги,
і світла зелень навкруги,
а ще безмежність білих хмар
вітер над озером удалину погнав.
Уже весна над озером бувала,
а може тут вона гуляла
і фарбувала коси у верби,
щоб довшими коси росли.
Росте, як із води верба,
не юна, але гіллям молода,
кожний рік весною ростить листя,
наче довгасті крапельки намиста.
Верба помиє гілля у воді,
качки кружляють навколо верби,
вітер гойдає хвилю і гілки верби,
падають у воду крапельки роси.
Повноводдя озера і людні береги,
і пар закоханих більшає навкруги,
візочки із малятами алеями везуть,
а теплі дні весни продовжать путь!
04.2016.
Фотографія автора.
Міське озеро,
Івано-Франківськ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659642
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.04.2016
автор: Светлана Борщ