Легко впадати в гріх,
Важко виходити.
Коли біс уже запріг,
То довго з ним ходити.
Не скинеш його з голови,
Бо він має право.
Біс господар, а не ти,
Щоб тілом управляло.
Біс командує з гори,
Бо вже хоче їсти,
І лишнє пхаєш у живіт,
Що троє могли з’їсти.
Біс командує з гори,
Хочу горівку пити.
І ти за пляшкою біжиш,
Щоб собі налити.
Біс командує згори,
Хоче жінку мати.
І ти ходиш поза двір,
Щоб з кимсь переспати.
Біс командує з гори,
Хочу попалити.
І ти знову поза двір,
Щоби подимити,
Біс командує згори,
Хочу дуже спати.
І вже лінивий твій зір,
Треба в ліжко, лягати.
Біс командує з гори,
Гроші це свобода.
І очі бігають твої,
Де б була нагода.
У кого біси сидять,
Кого демони управляють,
Люди ходять як пішаки,
Не догадуються і не знають.
Щоб позбутись цього керівника,
До церкви треба ходити,
Православного букваря,
Треба добре вчити.
Як не вчитись букварі,
Не вчить і не навчати,
Біси вчителі тоді,
Знають як дресирувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2016
автор: Нагорний