* * *

Чи  насправді,  чи,  може,  приснилось:
В  двір  заглянуло  сонце  ясне.
На  дротах  ластів’я  примостилось
І  вітає  з  весною  мене.
У  душі  мов  пошерхло,  згоріло,
І  чуття  –  вже  не  те,  ой  не  те.
Та  спасибі,  що  ти  прилетіло,
Ластів’ятко  моє  золоте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2016
автор: Галина Будянська