Славний Київ
Які красоти величаві!
Наш Київ топиться в квітках,
Сіяють храми злотоглаві
На доісусових горбках.
Прабатько оріїв, Славута,
Дбайливо миє береги,
Щоб ліпше правнукам почути,
Що рають родичі-боги.
Що шепчуть кручі і могили
Про первородних слободян,
Звідкіль на землю прилетіли -
З яких небес народ-боян.
Як звідсіля пішли язики,
По всіх незайманих світах…
Чи відали тоді великі,
Що дехто збочить у віках..?
Плине музи̒кою Славута
Вдовж первозданних берегів,
Волає істину забуту:
Ви парості святих Богів!
Неперевершений красава
Цвіте в спокусливих садах.
Про Київ грімко лине слава,
Зароджена на небесах.
15 квітня 2016 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659815
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: Микола Паламарчук