Білий туман, блакитне небо,
Золотий лист упав з дерев,
Ти зупинись, поглянь на себе
Буди надію…
Побач всю магію, любов.
Верхи дерев пливуть в тумані,
Неначе гори між дібров,
Над ними височить багряне
Осіннє сонечко….
Поклич у гості мрію знов.
Дорога вниз, година рання,
Шумить в повітрі гул машин
Та з неба сипле вже остання
Нічна омана порошин…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659870
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: Юлічка Лісова