У свавіллі думок,
Незбагненності величі духу
Розлилися річки через край.
Та один лишень крок
Лише намір, без жодного руху
Може дати команду: вбивай.
У свавіллі бажань
Розплітаєм небесні канати,
Не побачивши "десь і колись",
Сліз пекучих страждань,
Від гіркого звучання кантати,
Що запізно лунає: спинись...
У свавіллі жадоб
Не віддати, нехай хоч накриє
Непотрібним, якби лиш моє.
ВІН позвав тебе, щоб
Показати, Диявол вже риє
Ту безодню, що зашморг снує.
У свавіллі жаги
Коливаються сонце і небо
І Чумацький розхристаний Шлях.
Не заплатиш борги
Передчасно відвернеться Геба
Хрест важкий, та зотліє у прах.
16.04.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660008
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2016
автор: Ліна Ланська