[u]Заспів[/u]
Понад морями летів крук в ніч.
Крилом знов темінь чорнив той ворон.
Спішив він. Вітром із своїх пліч
Скидав нестримність холодним водам.
Ревіли хвилі! Об скелі бриз
могутньо ляскав завійним скриком.
Шугала буря з розгону вниз!
Сніп грому блискав Перуна ликом.
Осяйним шлях був той віщуну.
Спішив птах! Світ уступав йому.
[u]Червоний маг[/u]
Тремтячі вії... Вуста заціпив.
Смертельна блідість... Обличчя - маска.
Таки поцілив! Той час поцілив...
Того, що смерті зривав пов"язки.
Того, що вічність не раз тривожив,
проводив струми землі крізь себе....
Знайшов він мольфу колись пророчу.
"Червоним" магом ступив від неба.
Тепер спочинку б... Легке здригання.
Ще пульс у скронях... Ще біль.. Зітхання.
Ключем таланти шукав уміло
Примівок вічних, як сонця світло.
На захист ладив гвіздочком срібним...
Сердець багатих відкрив, ох, скільки!
Та заприсяжив життя все духам.
А дух вдихає же там, де схоче -
Живої сили зібрав лиш рухом.
Життя мольфара... Тонка торочка....
Воскова свічка. Тінь на повіках.
Вже з Наву ворон чека в осиках.
[u]Художниця[/u]
Нестримність рухів. Вогнем волосся.
Тоненька постать, в очах же - сила.
Вся ладна, наче сама жіночність.
Земля гір вірно її зростила.
Легкого пензля затійним рухом
В свої полотна ловила світ.
Свободолюбним вбирала птахом
Красу довкола: що дотик - цвіт.
Горіла сонцем митець цей вільний.
Червоним мольфи узор натільний.
В слідах лелетів джерел тих вічних
Шукала вперто. Ескізів, ліній...
В камінні темних хребтів гір грізних.
Вуглинка в пальцях - владарка тіней.
Знайшла. Спинилась... Застигла німо:
Вода, що пити і не зіп"ється...
А в ній щось блиском - прикраса мідна!
Вдягнула... Прямо з гірського серця.
Лягла на груди, де мольфи штрихи...
Вітав крук мага нового скриком.
[u]Відлуння[/u]
Понад морями летів птах в ніч.
Крилом знов темінь чорнив той ворон.
Неспішно вітром трусив із пліч
Свій спокій хмурим бездонним водам.
Над гладдю мирно тремтіли хвилі.
Таїлась буря в глибинах... Враз
Зоря упала, спаливши милі,
І розчинився в туманах Час.
Осяйним шлях був той віщуну.
Летів крук... Світ уступав йому.
...............................................
-червона магія - її ритуали допомагають талановитим людям;
-сліди лелетів - сліди велетнів (прадавніх жителів Карпат) - заглибини на скелях, де ніколи не пересихає вода)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660026
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2016
автор: Мар’я Гафінець