СПОГАД

Тихо.  Тихіше.  Зовсім  тихо.
Не  чути  кроків.  Не  чути  крику.
Замкнено.  Страшно.  Гірко.
Не  бачу  щастя.  Залишок  пилу.
Одвічні  муки.  Останній  спогад.
Він  ранить  душу,  випалює  мозок.
Засипаний  попелом  вічний  морок.
Як  жити  далі?  Мабуть    навздогад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660030
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2016
автор: Січнева =)