Життя
То – полігон випробування,
Кожної клітиночки в тобі.
Всі радощі твої, страждання,
Що посіяв щедро ти собі.
Хто ти? І як живеш наразі?
Як думки снуєш у голові?
Чи відкриваєшся заразі? –
Множиться, як миші польові.
І щупальця свої гидючі
Нищечком стромляє у серця.
І доторки страшні, пекучі.
Тій муці – не бачиться кінця.
І вже, коли ти у полоні,
Сліпий, глухий і пустоцвіт,
Зараза плеще у долоні,
Що тобі вже зав'язала світ.
Проснись і вітром не хитайся,
Деревце беззахисне гінке,
А Словом Божим наповняйся,
Бо тоді лиш згине все гірке.
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2016
автор: Тріумф