Відчаю слова, а ти не розумієш...
І знов дороги, знову в нікуди...
Так ранять серце, за наболіле,
Карбують сльози навіки...
Не знайти нам більше казки осені,
Квітку дивну більше не зірвать...
І не ті між нами вже відносини,
Й серцю не зболілому прощать...
За вікном прощальна хуртовина,
Холод ранить душу знов і знов...
Шарпає обірвану калину...
Невже між нами то була любов...
05.02.07... Спогади...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2016
автор: Квітка))