Прокинулось сонце та й зазолотилось.
Зранку у ставочку ясне сонце вмилось.
Ой чистенькі ж щічки, а очі блакитні.
Кучері у сонця - променята світлі.
Кучері у сонця вруняться, мов м'ята.
І в руках у сонця променят багато.
Оті ніжні, ясні, золоті краплинки
Розсипає сонце на щічки, на спинки.
На ручки, на ніжки, краплинку на носик.
Золотих краплинок для всіх у сонця досить.
А ще в ліс... і в поле... і в хвилі співає.
Золоте зернятко в землі зігріває.
Працювати сонце й веселити вміє.
Золотому сонцю кожен з нас радіє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660128
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 17.04.2016
автор: Надія Башинська