Яка ж велика розкіш! бути чесними!
А ще найбільша! - чесними з собою!
Ти кажеш, що в мені немає стержня,
А я ж була відвертою з тобою...
Не завжди сьогодення справедливе!
І почуття тривожне душу не щадить...
Ти кажеш, я до болю інфантильна,
А як же справжнє завтра, хоч на мить...
Ілюзії реалій, життя, чаруючі фантоми...
Сказати правду гірку і завдавати болю?
Чи в серці, брехню солодку, за основу...
Обрати...тихо, на роздоріжжях долі?
Яка ж велика розкіш, бути вільними...
Підтекстів не шукати у словах...
На роздоріжжі вибору застигли долі...
Та часто вибір вже є зробленим за нас...
Та я дозволю собі розкіш бути сильною!
Бо це моє життя і вибір також мій!
І в справжньості я вільна бо кожною хвилиною,
За чесність із собою, триватиме мій бій...
17.04.2016 Присвячується Спеції! Спасибі за натхнення!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660203
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2016
автор: Квітка))