Хлюпаю римами, як водоспад -
Навсібіч бризки! ..Не завжди у лад.
Вітром розвіє ті краплі легкі,
Сонечко злизує роси дзвінкі.
Все ж десь далеко, між скель, унизу
Мілко озерце зелену красу
Лісу величного та й відіб"є....
Пий мене, літо! ..Таку вже, як є.
Спекою висуши фрази п"янкі,
Грозами свіжими зльоти прудкі
рухом заземли зненацька дощу -
перцем болгарським нехай проросту!
Чи кропивою, чи кактусом... Хай!
Вітре, зернинки ти лиш не чіпай.
Виросте щось неодмінно з цих рим....
Дай тільки, дай зітру осені грим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660269
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2016
автор: Мар’я Гафінець