Я навіть знаю з якою дівчиною ти зараз,
Кому заправляєш волосся за вухо, коли цілуєш.
Обіцяєш втекти разом в техаський Даллас,
Кораблі свої біля її причалів швартуєш.
А мене шматуєш.
Я навіть знаю, як вона тобі однієї ночі зізналась,
Що коли ти спиш, то схожий на маленьку дитину.
А моя симпатія самоліквідувалась,
Коли ці знання ножами ввійшли у спину.
Коли я зрозуміла, що, тривай так далі, – загину.
Я навіть відчуваю, як вона, така собі Анна-Марія,
Спочатку тримається гордо і впевнено,
А потім від твоїх поцілунків німіє.
Збувається сама її заповітна мрія.
Поки мої світи зруйновано і затемнено.
Я навіть знаю тепер достеменно,
Що ти називаєш її не інакше як
«Крихітко, йди до мене».
Крихітко, не довіряй йому так.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2016
автор: Сокол Катя