Розірвавши звичний будень, телефон покликав:
"Пробачте мені - Вашого люблю чоловіка!"
Голос молодий, тремтячий (дівчиська якогось), -
Мабуть, жарт лихий, жорстокий, розіграшу голос:
"Простіть мені - я кохаю, впоратись не можу!
Відаю, що гріх великий, недобре, негоже,
Та не знаю, що діяти, як любов здушити,
Щоби більше не мучила серденько розбите!"
Залюблена у світ Віщий сон
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660295
Любити чуже - наче вирок
На довготриваючу страту,
Бо жити їм в різних квартирах,
На людях байдужість зіграти.
І зустрічі крадені завше,
Обійми, цілунки не власні...
Страх впійманим бути на фальші,
У краденім щасті... нещасні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660383
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.04.2016
автор: Патара