Людські серця хворіють без упину,
Бо відчуваютьь сморід поблизу,
Бо відчувають ВІДЧАЙ у людині,
Який переростає у біду,
В страждання, в біль, якого не спинити,
Допоки ми живемо в коробках,
Допоки ДУШНІ і будинки, і квартири
Тримають нас в своїх руках.
Потрібно вільно жити, без обмежень,
Без упереджень, утисків-кайдан,
Без зла, ненависті й без застережень
Тоді і буде наше серце-океан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660498
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 18.04.2016
автор: Helen Mars