В мені прокинулась твоя весна

В  мені  прокинулась  твоя  весна,
Розплющила  закохані  повіки.
Задумливо  питає,  чи  не  знав,
Що  небо  перламутрове  -  то  ліки?

Що  це  ковток  солодкої  журби,
Що  це  склепіння  ліній  на  долонях?
Тремтить  струна  і...затихає,  бо  якби
То  був  не  ти,  то  б  билася  у  скронях

Холодна  злива,  перестигла  в  попіл,
І  вичахли  усі  несказані  слова.
Твоя  весна  в  мені  переростає  в  дотик,
Вона  уперше  така  зболено-жива.

Дзвеніла  в  тиші  терпкістю  думок,
Щемливим  зіткненням  зіниць.
Моя  весна  назустріч  їй  ступає  крок,
А  далі  -  пауза  зі  смаком  таємниць.

Залюблена  тремтить  від  втечі,
В  очах  твоїх  спалахують  вогні.
Сьогодні  несподівано,  під  вечір
Твоя  весна  прокинулась  в  мені...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2016
автор: Іра Табак