Струмки, мов бджоли, у трави впали,
Купали їх, мов водопад отари,
Неслись в'юнками в безмежні ріки,
Пісень співали, не змовкали втіхи.
Весняні втіхи ніжно- загадкові,
Переливалися в терпкій любові,
П'янкій любові- співи пташині,
Їз трав пахучих в квіток гордині.
Де колисали їх вітри мовчазнІ,
І вистелялись, мов у хмелю блазні,
Де ясен місяць розчесав їм коси,
І сіяв зорі, мов ранкові роси.
А зранку сонце лоскотало в груди,
Переливалось із струмками всюди,
Стомившись, впало у пахучі трави,
Й шукало в них дзвінкі заграви.
Весна всім щиро відкривала двері,
Писала вірші на земнім папері,
А з них художник написав картини...
Хай вічні будуть ті весняні днини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2016
автор: Леся Утриско