Була сім’я як сім’я,
А щось не вистачає.
У кого літо, у кого весна,
А кому зима наступає.
За зимою знов весна,
Веселка засяла,
В колисці знов дитя,
Жінка життя, подарувала
Сонце крутиться по колу,
Час не зупинити,
Поки маю жити,
Треба ще садити.
Щоб у кого весна,
Сади зацвітали,
І добре слово
За мене сказали.
Хто відпрацював на землі,
В землю полягали,
Жінки носять в животі,
Щоб вони оживали.
Наші нові кісточки,
Ходити навчити,
Щоби бігали вони,
За щастям ходити.
Не кінець, коли кінець,
Неможна сумувати.
Все задумав наш Творець,
Нікому не вмирати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2016
автор: Нагорний