Яку ж красу приховує вода
Це вічне дзеркало -в якому завжди світло
Уся незгода втоне і біда
Вода шумить---вітає всіх привітно
Я завжди мріяв біля моря жити
Із шумом хвиль провести діалог
Із чайками про море говорити
Оце б в нас вийшов класний епілог
Коли з раненька все навкруг світає
І сонечко навкруг бє від води
І всіх навкруг собою зігріває
Я б з ним пішов....лишень скажи куди
На березі я тут стою...дивлюся
Як хвилі наче зайці -вверх і вниз
Дозвольте ,тут я з вами залишуся
Бо в моря кожен день є свій сюрприз
Так легко врівноважитись ....із морем
І ніби лиш один на цілім світі
Не буду більше навпіл жити з горем
Бо всі ми сонцем лиш одним зігріті
Я би повідав як дельфіни щиро
Свою промову співом озвучали
Щоб я із ними разом морем плинув
Що ще побачимось вони пообіцяли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660681
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 19.04.2016
автор: Світлоокий