Трепет в серці, звук сопілки
Й клекіт в небі дуже гіркий…
Птаха в ньому сумна друже,
Бо земля їй небайдужа
Тільки й може,що журити…
Бо не може щось змінити.
Господь дав їй тільки крила
Щоб у небеса злетіла…
Люди ж нищать землю рідну,
Бачити то все огидно
Дарував Бог людям силу
Користуються ж невміло
Все плюндрують та руйнують
Потім ще й над цим жартують…
От і журить птаха в небі
Люди ж гублять Землю й себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660711
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2016
автор: Галина Р