Кажеш:
- Вільна!
Лечу куди багну!
І ніхто, чуєш, ніхто не в силі
тримати мене за крила...
А й справді, дивлюсь,
летиш,
куйовдиш Божі хмари чубком.
Задивляються дерева,
задивляються квіти -
ті, що пантрували вітер...
А ті, хто не бачили тебе на землі,
гадають - дурна примара...
Та й байдуже очі долу,
бо кусає сльоза
від погляду догори.
А ти нервуєшся з того -
жадаєш, аби всі дивилися
на твій політ!
На твою волю...
Та най би до колючих сліз
не тільки в очах...
Кажеш - вільна?
20.04.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Леся Геник