Забудь про дні важкі, сумні Забути все можливо ще,
і про безсонні ночі. так кровоточать рани.
Весна прийшла у осяйні... Для мене ж був він завжди все,
Думки вгамуй жіночі. любила до безтями...
Забудь про холод і мороз, Здавалось й він мене любив,
зневір"я і погрози. жили ми душа в душу...
Прийми новий весни прогноз, Чи він забув, чи розлюбив,
витри і сум, і сльози. я все стерпіти мушу...
Забудь про біль свій і печаль, Аж серце рветься із грудей
хай вони в Лєту кануть, і не бажає волі.
Поглянь навкруг в весняну даль, Я не ховаюсь від людей,
жінки весни не плачуть. хоч і корюсь недолі.
Забудь того, кого забуть А може він десь захворів,
здавалось неможливо. тому і я в напрузі,
Невартий він тебе, мабуть, без нього в мене в кожен з днів
його любов мінлива. думки пливуть по крузі.
Не допусти в душу злоби, Та вірю вернеться він знов,
до всього ставсь дбайливо, зникнуть безсонні ночі,
люби свій край, себе люби, не може зникнути любов,
в житті все це важливо. думки мої пророчі.
Любові дар все ж пам"ятай, Усе в житті нашім бува,
ти ж і тепер вродлива, терпим і болі, й муки...
Родину й дім не забувай, І хоч ще вірим в чудеса,
і будь завжди щаслива. бувають і розлуки...
Та треба вірить все мина
й надіятися треба,
владнає все диво - весна,
було б лиш мирним небо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660933
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 20.04.2016
автор: геометрія