Я , ніби та Чорна Кішка,
Що гуляє сама по собі,
Я знаю , я чую - ще трішки,
І я розчинюся в пітьмі.
Ти будеш шукати - не знайдеш,
Не зможеш мене віднайти ,
І станеш страждати невдовзі
Від відчуття пустоти.
Я зникну, як тіні під ранок,
Залишившись в серці трунком,
І ти вже ніколи не зможеш
Вітатись зі мною цілунком.
Не зможеш почути мій голос,
Відчути всю силу бажання,
І, може, тоді зрозумієш
Що все це і було кохання...
Я, ніби та Чорна Кішка,
Що не належить нікому,
Я знаю, я бачу - ще трішки
І я повернуся додому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Ciara