Дівчата завжди хочуть правди, а потім кусають лікті,
Бо несила її прийняти.
Плачуть дорогою на дев’ятий у ліфті,
Хочуть із нього стрибати.
Пишуть дівчата записки:
Смерть моя, чую, близько.
Для хоробрості наливають собі пів склянки віскі.
І вони таки падають. Дуже і дуже низько.
Їх по одній можна зустріти в барах
Після навчання/роботи/спортзали.
Щось темно-синє плещеться в їхніх бокалах –
Ось куди вони впали.
І більше уже ніколи
Вони не шукають правди, не прагнуть багато знати.
У життя свої, самі жорстокі школи,
Після яких не дають атестати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Сокол Катя