Мученик
Добряк народжений страждати,
Він мученик цього життя.
Так! Світла в цій душі багато,
Та завжди біль від почуття.
Він добрими очима бачить
Крізь сльози в світі темну суть.
Добряк завжди усім пробачить,
За те що чуйне серце б'ють.
Все добре били й будуть бити.
Добряк - придурок для усіх!
Приречений в стражданнях жити
І над собою чути сміх.
Духовність звісно більше тіла -
І з цим вогнем він буде йти.
Та як би світло не горіло,
Йому тут спокій не знайти...
Така вже на землі система,
Це устрій у людей такий...
Щасливий чхає на проблеми,
Щасливий той, хто серцем злий.
Але заждіть! Не може бути,
Щоб гарно жили тільки злі!
Все ж є на світі добрі люди
Чомусь нещасні на землі.
Вони приходять щось шукати,
У них призначення своє.
Якщо в них карма тут страждати,
То значить рай на небі є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660979
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.04.2016
автор: Сова