Тримаємо ключики від брам…

Вдивляюся  в  далеке-близьке
Волошками  вишите  поле....
Ніжність  торкне  оголених  плечей,
У  скронях  запульсує...

Паросток  до  паростка,
Листочок  до  листочка,
Квіточка  до  квітки  —  
Зілля  Нового  життя...

Отака  вона  є  незбагненна...
Струмком  любові  із  очей,
Велична  квітом,  духмяна,
Краплями  хвиль  насичена  сповідь
Божої  присяги  кохання!
http://www.playcast.ru/view/7886632/2d2af29303f88cd37b768711602ba2a172ad6747pl

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2016
автор: Промінь2